прикликати

1. Наказувати, вимагати чи просити когось прийти, з’явитися кудись; викликати.

2. Звертатися до когось з закликом, проханням або наказом щодо вчинення чогось; спонукати до дії.

3. У міфології, магічних практиках: викликати, викликанням змусити з’явитися потойбічну сутність, духа тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Якби мені прикликати сюди Лавріна, я б до смерті не вернулася в Семигори, — згодом сказала Мелашка. Вона посаджала в піч проскури, вийшла в двір і стала на воротях.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |