Значення
-
У православній церковній традиції — священнослужитель (священник або диякон), який не має постійного місця служіння в певному храмі, а тимчасово прибуває для відправлення богослужінь або виконання треб.
-
У ширшому вжитку (застаріле або канцелярське) — той, хто приходить кудись, відвідувач, візитер (наприклад, у контексті “приходящий у лікарню”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приходящий, р. приходящого, д. приходящому, з. приходящого, о. приходящим, м. приходящім, к. приходящий