1. У православній церковній традиції — священнослужитель (священник або диякон), який не має постійного місця служіння в певному храмі, а тимчасово прибуває для відправлення богослужінь або виконання треб.
2. У ширшому вжитку (застаріле або канцелярське) — той, хто приходить кудись, відвідувач, візитер (наприклад, у контексті “приходящий у лікарню”).