Тлумачення із “Словника української мови”* ПРИКАЛ А БОК , бка, ч., діал. Невелика прибудова , комірчина ; невеликий відсік у приміщенні , коморі , шафі і т. ін. Засвітив самопальний сірничок , пішов у другий прикалабок , – коли гляне , аж висить чоловік неживий (Сл. Гр.); До доярського прикалабка , де точилася ця розмова , несподівано заскочила Шура Йосипчук ( Добр ., Тече річка .., 1961, 87).
прикалабок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |