пригребиця

Тлумачення із “Словника української мови”* ПРИГР Е БИЦЯ , і, ж., розм. Те саме , що погрібн и к . [ Петро :] Не заходь нікуди з двору … молоко постанови у пригребицю , а сама причепурись… (Кроп., IV, 1959, 180); Смолярчук хитро так засміявся , обвів прижмуреними очима Гандзюкове подвір’я з хатою старою у вишняку і тільки на пригребиці , коло погреба заваленого , зупинив свої очі (Кос., Новели , 1962, 163).