1. Бути засудженим судом до певного покарання; отримувати вирок.
2. (Переносно) Бути приреченим на щось небажане, згубне; зазнавати неминучої несприятливої долі.
приговорюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови