1. Обіймати кого-, що-небудь, притискаючи до себе, до грудей; пригорнути.
2. Перен. Дарувати кому-, чому-небудь тепло, ласку, опіку; прихиляти до себе.
3. Захоплювати собою, охоплювати (про почуття, думки тощо).
пригортати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Юрій ще раз спробував тріпонуться, послав своє військо пригортати до себе лівобережні міста й трохи їх пригорнув, дійшов до Лубен, але потім посланий ним наказним Яненко проголосив себе гетьманом і вступив з ним у бій. Під весну випали глибоченні сніги, в тих снігах потонули обидві військові партії, гинули від морозів, безкорм’я.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
I вiн почав її цiлувати i пригортати i казав, що вiн її нi на кого не змiняє i свататиме скоро — от зараз, тiльки службу знайде… Все це вона вже чула, та й не раз, але кого любиш, тому хочеться вiрити. I вона вже вiрила йому й казала: — Гляди ж, Романочку, не зрадь мене!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |