Значення
-
Висока підставка або подушка в головах ліжка, дивана тощо, призначена для спання, відпочинку.
-
Частина головного убору (наприклад, козацької шапки), що прикриває потилицю.
-
Застаріла назва для підголов’я — місця в головах ліжка або могили.
-
У техніці: деталь, пристрій або конструкція, розташована в головній частині чого-небудь, наприклад, опора для кінця валу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приголовник, р. приголовника, д. приголовникові, з. приголовника, о. приголовником, м. приголовникові, к. приголовнику