Властивість або стан того, що приголомшує; надзвичайна сила, яскравість, вражаючість, що викликає захоплення, здивування або навіть тимчасову втрату мовлення.
приголомшливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що приголомшує; надзвичайна сила, яскравість, вражаючість, що викликає захоплення, здивування або навіть тимчасову втрату мовлення.
Відсутні