нейтралізація

1. Дія за значенням дієслова “нейтралізувати“; приведення чогось у нейтральний, недіючий стан, позбавлення активності, дієвості або шкідливості.

2. У хімії: реакція між кислотою та основою, внаслідок якої утворюється сіль і вода, а середовище стає нейтральним.

3. У військовій справі та політиці: усунення, знищення або приведення до бездіяльності противника, ворожого об’єкта, загрози або впливу.

4. У техніці та безпеці: виведення з ладу, обезвреження чогось небезпечного (наприклад, вибухових пристроїв, забруднень).

5. У лінгвістиці: зникнення протиставлення (опозиції) між мовними одиницями в певній позиції, коли вони реалізуються однаково.

6. У спорті: зрівнювання переваги суперника, усунення його сильної сторони або активних дій у грі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Узагальнюючи різні підходи, зупиняємося на визначенні, що управління ризиком – комплекс управлінських дій та заФ ходів впливу на суб’єкти господарської діяльності, який забезФ печує максимально широкий діапазон охоплення можливих ризиків, їх розумне (обґрунтоване) прийняття і приведення ступеня їх впливу до мінімально можливих меж із зниження імовірності настання негативних подій стохастичного характеФ ру і нейтралізація їхніх наслідків В широкому розуміння упФ равління ризиком (ризикФменеджмент) є мистецтво і наука про забезпечення умов успішного функціонування будьФякої виробничоФгосподарської одиниці в умовах ризику. У вузькоФ му розумінні – це процес розробки та впровадження програми зменшення будьФяких випадково виникаючих збитків (втрат).
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Н3O+ + ОН- = Н2O + Н2O (нейтралізація) В першому випадку водневий зв’язок утворюється між AH і H2O: A H… OH2 в другому між H3O+ і OH- H H + ………OH-OH 235 Йон водню (протон) має здатність приєднуватися до більшого числа різних молекул, що мають неподілену пару електронів; приєднуючись до води, він утворює йон гідроксонія Н30 +, приєднуючись до аміаку йон амонію – NH4 +з аніліном утворюється йон анілінія C6H4NH3 +, з толуїдин – йон толуїдини CH3C6H3NH3 + В наведених розчинах кислот дисоціація також визначається взаємодією протона з молекулою розчинника. З цієї причини бензойна кислота дуже добре дисоціює в рідкому аміаку.
— Невідомий автор, “Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |