пригніченість

Стан психічного або емоційного утиску, важкості, втрати сил та бадьорості, що виникає внаслідок несприятливих обставин, тривалого стресу або відчуття безвиході.

Властивість бути пригніченим, обмеженим у розвитку або прояві; стан занепаду, недостатньої активності (про явища, процеси, діяльність).

Приклади вживання слова

пригніченість

Приклад 1:
Жидки сяк-так ліньки копирсаються в болоті й снігу, повертають у наш бік посинілі обличчя, хухають на руки, проводжають нашу машину чи то сумовитими чи збайдужілими поглядами, в яких стигне пригніченість, приреченість. Дорогою часто трапляються селянські добротні вози, запряжені добрими, здебільша високими, кіньми, що скидаються на поміщицькі, випещені й норовисті.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”