Значення
-
Стан психічного або емоційного утиску, важкості, втрати сил та бадьорості, що виникає внаслідок несприятливих обставин, тривалого стресу або відчуття безвиході.
-
Властивість бути пригніченим, обмеженим у розвитку або прояві; стан занепаду, недостатньої активності (про явища, процеси, діяльність).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пригніченість, р. пригніченості, д. пригніченості, з. пригніченість, о. пригніченістю, м. пригніченості, к. пригніченосте