Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово доконаного виду до “приганяти“. Привести, привезти когось, щось, спрямовуючи рух у певному напрямку (часто про худобу, транспорт).
2. Примусити когось прийти, з’явитися кудись (зазвичай негативно про людину).
3. Морський термін: керуючи судном, наблизити його, підвести до якогось місця чи об’єкта.
4. Розм. Придбати, дістати та привезти щось (часто з труднощами або здалеку).
Приклад 1:
Звелів з бичні волів пригнати, Цапів з вівцями припасати, Плутону в жертву принести, І всім богам, що пеклом правлять І грішних тормошать і давлять, Щоб гніву їм не навести. Як тілько темна та похмурна Із неба зслизла чорна ніч, Година ж стала балагурна, Як звізди повтікали пріч, Троянці всі заворушились, Завештались, закамешились На жертву приганять биків; Дяки з попами позбирались, Зовсім служити всі прибрались, Огонь розкладений горів.
— Самчук Улас, “Марія”