приглухлий
[prɪɦluxlɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має знижену чутливість до звуків, не зовсім глухий, важкуватий на слух.
-
Про звук: нечіткий, невиразний, ослаблений, що ледве чути.
-
Перен. Неяскравий, тьмяний, поміркований (про світло, колір, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приглухлий, р. приглухлого, д. приглухлому, з. приглухлого, о. приглухлим, м. приглухлім