пригір

1. Місцевість біля підніжжя гори або пагорба, передгір’я.

2. (рідко) Невелика гора, пагорб, горбок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він святкував почин свого нового життя, — бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя; недавно він появився в тих горах і побудував собі гарну хату, і оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учті рушили на лови в тухольські ліси.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: іменник (однина) |