1. Місцевість біля підніжжя гори або пагорба, передгір’я.
2. (рідко) Невелика гора, пагорб, горбок.
Словник Української Мови
Буква
1. Місцевість біля підніжжя гори або пагорба, передгір’я.
2. (рідко) Невелика гора, пагорб, горбок.
Приклад 1:
Він святкував почин свого нового життя, — бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя; недавно він появився в тих горах і побудував собі гарну хату, і оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учті рушили на лови в тухольські ліси.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”