1. Який підходить для чогось, відповідний, зручний, придатний для певної мети або обставин.
2. (Розм.) Який має приємну, симпатичну зовнішність; вродливий, гарний.
пригідний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“Руська Бесіда” при заснуванні своїм пок- лало собі за мету “наблизити просвічені верстви нашого громадян- ства в товариський зв’язок та придбати пригідний відпочинок поза обов’язками звання”, хоч на зміст життя цього товариства склада- лися: “поговірки, читаня часописів, дозволені гри в карти й білярд, вечерниці, балі, а по змозі музично-декляматорські й театральні ве- чери”, – то десять років після своїх народин “Бесіда” стала тереном, де розігрався завзятий бій між двома поколіннями: молодою наро- довецькою (українською) громадою й постарілим “староруським, святоюрським” табором 33.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: прикментик () |