1. Такий, що має знижену швидкість або інтенсивність; уповільнений, приглушений.
2. (перен.) Про людину: такий, що стримує свої емоції, вияви енергії; стриманий, поміркований.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має знижену швидкість або інтенсивність; уповільнений, приглушений.
2. (перен.) Про людину: такий, що стримує свої емоції, вияви енергії; стриманий, поміркований.
Приклад 1:
Льоша, натомість, був міцно збитий і дещо пригальмований. Носив недорогий офісний одяг, стригся рідко, грошей на контактні лінзи йому було шкода, тому носив окуляри в металевій оправі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”