1. Технічний термін у металообробці, зокрема в жестянництві, що означає спосіб з’єднання двох листів металу шляхом загинання їхніх країв у замок (фальц) з подальшим підтисканням (обтисканням) для міцності та герметичності.
2. У ширшому значенні — процес кріплення, приєднання або окантування чогось за допомогою загнутого краю (фальця), наприклад, прифальцьовування дахового покриття до карниза.