Значення
-
Технічний термін у металообробці, зокрема в жестянництві, що означає спосіб з’єднання двох листів металу шляхом загинання їхніх країв у замок (фальц) з подальшим підтисканням (обтисканням) для міцності та герметичності.
-
У ширшому значенні — процес кріплення, приєднання або окантування чогось за допомогою загнутого краю (фальця), наприклад, прифальцьовування дахового покриття до карниза.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прифальцьовування, р. прифальцьовування, д. прифальцьовуванню, з. прифальцьовування, о. прифальцьовуванням, м. прифальцьовуванні, к. прифальцьовування