Значення
-
Технічний термін, що означає стан деталі (переважно металевої), яка має фальць — загнутий під кутом край або шов, з’єднаний шляхом його підгинання та обтискання (наприклад, для з’єднання листів жерсті або кріплення днища до стінки металевої посудини).
-
У переносному значенні — щільно приєднаний, припасуваний або пристосований до чогось, часто з відтінком значення “несамостійний”, “надто пристосований” (зазвичай про людину або її позицію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прифальцьований, р. прифальцьованого, д. прифальцьованому, з. прифальцьованого, о. прифальцьованим, м. прифальцьованім, к. прифальцьований