Значення
-
У фонетиці: короткий звук, що виникає при вимові голосних звуків з легким розмиканням голосових зв’язок, який сприймається як слабкий гортанний пририв або шелест; глоттальний змичний звук.
-
У поетиці та літературознавстві: назва діакритичного знака в кириличній писемності (҆), що історично використовувався в церковнослов’янській мові для позначення придихування (густого або тонкого придиху) на початку слова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. придих, р. придиху, д. придихові, з. придих, о. придихом, м. придихові, к. придиху