Значення
-
Той, хто придушує когось або щось; той, хто приборкує, утихомирює, обмежує свободу, активність.
-
Технічний пристрій або механізм, призначений для зменшення, поглинання або усунення шуму, коливань, перешкод (наприклад, у системах зв’язку, двигунах).
-
Хімічна речовина або препарат, що використовується для гальмування, уповільнення або припинення певних процесів (наприклад, придушувач горіння, корозії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. придушувач, р. придушувача, д. придушувачеві, з. придушувача, о. придушувачем, м. придушувачеві, к. придушувачу