Древослів

Словник Української Мови

придоба

[prɪdobɑ] Іменник

Буква:П

Значення

(заст.) Дія за значенням дієслова “придбати“; набуття, придбання чогось.
Те, що придбано, набуто; майно, добро, багатство.
(перен., розм.) Про людину, яку хтось зробив своєю прихильницею, коханкою або про коханця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. придоба, р. придоби, д. придобі, з. придобу, о. придобою, м. придобі, к. придобо

Більше записів