Значення
-
Голосно й ритмічно оплакувати померлого під час похоронного обряду, часто імпровізуючи тексти сумного змісту; голосити.
-
Скаржитися, нарікати на щось, сумувати, часто надмірно або настирливо; бідкатися.
-
(Застаріле) Призначати, призначати щось комусь; також — читаючи, наспівуючи, закликати, вимовляти (наприклад, замовляння).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я причитаю, ти причитаєш, він причитає, ми причитаємо, ви причитаєте, вони причитають
Походження слова (Етимологія)
Слово «причитати» в українській мові означає «голосити, плакати з примовляннями». Воно було запозичене з російської мови, де «причитать» мало значення «приєднувати, додавати слова до плачу, голосити». Це російське слово походить від давньоруського «причитати», що означало «причисляти, приєднувати, обговорювати». Воно утворене за допомогою префікса «при-» (що означає «при-») від дієслова «чисти» (що означало «рахувати, читати»). Таким чином, первісне значення було пов’язане з додаванням, приєднанням, а згодом розвинулося значення «голосити».