причитання

[prɪt͡ʃɪtɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Ритуальні плачі та голосіння над померлим, які виконуються під час похоронного обряду, часто мають певну традиційну мелодійно-мовну структуру.

  2. Емоційне, скаржливе висловлювання, часто з елементами нарікання або плачу, що виражає печаль, невдоволення або розпуку.

  3. У фольклористиці — жанр обрядової поезії, ліричні імпровізації, пов’язані зі значними подіями в житті людини (смерть, весілля, проводи в армію), що характеризуються певною мелодійністю та повторюваними образами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причитання, р. причитання, д. причитанню, з. причитання, о. причитанням, м. причитанні, к. причитання

Більше записів