мелун

[mɛlun] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Міфологічний персонаж у слов’янському фольклорі, злий дух, що живе у воді (річці, болоті) або лісі, часто описуваний як істота з довгими волоссям і бородою, схожа на чоловіка або звіра, яка може шкодити людям.

  2. Заст. та діал. Назва нечистої сили, чорта, біса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мелун, р. мелуна, д. мелунові, з. мелуна, о. мелуном, м. мелуні, к. мелуне

Більше записів