1. (розм.) Відчувати, сприймати органами чуття (перев. слухом або нюхом), ледве помічати щось.
2. (перен., розм.) Відчувати, передбачати щось інтуїтивно, за непрямими ознаками; здогадуватися.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Відчувати, сприймати органами чуття (перев. слухом або нюхом), ледве помічати щось.
2. (перен., розм.) Відчувати, передбачати щось інтуїтивно, за непрямими ознаками; здогадуватися.
Приклад 1:
-А ви, злотна Варварко, не ходіть під чужими стінами і вовки вам не будуть причуватися. Тримайтеся своєї господарки.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”