причуда

[prɪt͡ʃudɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дивна, незвичайна, часто безглузда вимога, бажання або поведінка; каприз.

  2. Несподівана, химерна зміна в настрої, думках або вчинках; мініння.

  3. (у множині) Химерні, незвичайні форми, обриси чогось (наприклад, в архітектурі, природі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причуда, р. причуди, д. причуді, з. причуду, о. причудою, м. причуді, к. причудо

Більше записів