причуда

1. Дивна, незвичайна, часто безглузда вимога, бажання або поведінка; каприз.

2. Несподівана, химерна зміна в настрої, думках або вчинках; мініння.

3. (у множині) Химерні, незвичайні форми, обриси чогось (наприклад, в архітектурі, природі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |