Значення
-
**науро́чити**, док., перех., рідко. Те саме, що навро́чити; зіпсувати, зашкодити кому-небудь лихим оком, заздрістю або поганим словом; зурочити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наурочита, р. наурочити, д. наурочиті, з. наурочиту, о. наурочитою, м. наурочиті, к. наурочито