1. Духовенство та церковнослужителі однієї парафіяльної церкви (храму).
2. (Переносно) Група, коло людей, які слідують за кимось, супроводжують когось або підтримують певні ідеї (зазвичай із відтінком несхвалення).
причт
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тепер таке «постановлєніє» вийшло, щоб причт у громадських хатах жив. — Отам до тримонного!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |