Древослів

Словник Української Мови

причетник

[prɪt͡ʃɛtnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто причетний до чого-небудь, учасник чого-небудь (зазвичай негативного, забороненого).

  2. У церковній традиції: особа, яка приступає до таїнства причастя (євхаристії).

  3. У граматиці: дієприкметник, що вживається в значенні прислівника (дієприслівник).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причетник, р. причетника, д. причетникові, з. причетника, о. причетником, м. причетникові, к. причетнику

Більше записів