причетник

1. Той, хто причетний до чого-небудь, учасник чого-небудь (зазвичай негативного, забороненого).

2. У церковній традиції: особа, яка приступає до таїнства причастя (євхаристії).

3. У граматиці: дієприкметник, що вживається в значенні прислівника (дієприслівник).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |