причет

[prɪt͡ʃɛt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У церковній практиці: частина просфори, вийнята на проскомидії на честь Богородиці, святих або померлих, а також спеціальний богослужбовий хлібець із зображенням хреста, що освячується під час літургії; причастя.

  2. Застаріле: участь, причетність до чого-небудь, зв’язок із якоюсь справою (зазвичай негативного характеру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причет, р. причету, д. причетові, з. причет, о. причетом, м. причеті, к. причете

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів