1. Який був причеплений до чогось, прикріплений, приєднаний.
2. У лінгвістиці: такий, що виражає значення приналежності або спільності дії та утворюється за допомогою постфікса -ся (-сь).
Словник Української Мови
Буква
1. Який був причеплений до чогось, прикріплений, приєднаний.
2. У лінгвістиці: такий, що виражає значення приналежності або спільності дії та утворюється за допомогою постфікса -ся (-сь).
Приклад 1:
До нього був причеплений в піхвах довгий черкеський колодач. З лівого боку стояв кріс російського військового зразка.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”