Древослів

Словник Української Мови

причащати

Буква

1. У християнстві: здійснювати над кимось таїнство причастя, причащати Святих Тайн, даючи споживати хліб і вино, що символічно перетворюються на Тіло і Кров Христові.

2. Приймати самому це таїнство, споживати під час літургії освячений хліб (або хліб і вино) як символ єднання з Богом.

3. (Переносне значення, застаріле або книжне) Глибоко залучати до чогось, робити причетним до якоїсь ідеї, знання, почуття; спілкувати.

Приклади вживання слова

причащати

Приклад 1:
«Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати». Сповідали, причащали Й ворожки питали — Не помогло… з незцілåнним В дорогу рушали.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
Тут панотець кликнув, щоб усi йшли у хату, буде її причащати. Наум, тiльки сам живий та теплий, ще здужав пiдвести її до святого причастя… Маруся прийняла тайни Христовi, як ангол божий; потiм лягла, перехрестилась, пiдвела очицi угору i веселенько проговорила: — Коли менi… така радiсть тут… пiсля святого причастя… що ж то буде у царствi небеснiм?
— Самчук Улас, “Марія”

More posts