причащання

1. У християнстві: одна з головних таїнств, під час якої віруючі споживають хліб і вино, що символічно перетворюються на Тіло і Кров Христові, для духовного єднання з Богом (Євхаристія).

2. Дія за значенням дієслова “причащати” або “причащатися“; обряд, процес участі в цій таїнстві.

Приклади вживання слова

причащання

Приклад 1:
Ми мавпували все, що можна було змавпувати: художні прийоми, філософські методи, засоби вираження, форми протесту і форму окулярів, кодекси честі, ходу, жести, посмішки, артикуляцію, сленґ, варіанти реакцій, стереотипи сприйняття і списки стереотипів, довжину волосся і висоту обцасів, манеру поведінки, ширину кльошів, широту поглядів, діапазон прийнятного і перелік табу, рецепти невимушеності й переписи кави, марки вин, порядок причащання, комплекти комплексів та індекси імперативів, способи куріння і злягання, канони стьобу і закони кайфу, правила письма, різновиди прозрінь, розміщення та розмір стигм, розмахи крил… Однак я, здається, знову захопився. А вся справа полягала в нашому підсвідомому намаганні якнайшвидше, прискореним курсом набути той досвід, який Європа набувала упродовж століття і який силою обставин був для нас раніше недоступним.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”