Словник Української Мови
Буква
1. Прибути, дістатися до якогось місця, часто з труднощами або після тривалої подорожі; пристати до когось, приєднатися.
2. Про плавучі об’єкти (човен, колоду тощо): бути принесеним водою до берега, пристані чи іншого місця та залишитися там.
3. Розм. З’явитися несподівано, прийти (зазвичай про людину).
Приклад 1:
Діячі української культури, які різними способами торували собі шлях в Україну ще тоді, коли їхня присутність суворо дозувалася й контролювалася, вважали за честь прибитися до Кочурових пенатів. А вже раз прибившися, не забували цієї дороги.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”