Значення
-
(у ботаніці) Квітколоже, що має форму чашоподібного або трубчастого утворення, з якого ростуть чашолистки, пелюстки та тичинки, часто зростаючись із зав’яззю.
-
(у ботаніці) Розширена та зрощена частина квітколожа, що оточує зав’язь або зростається з нею, характерна для деяких родин рослин (наприклад, розоцвітих).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпантії, р. гіпантій, д. гіпантіям, з. гіпантії, о. гіпантіями, м. гіпантіях, к. гіпантії