прибирач

Особа, яка професійно займається прибиранням приміщень, територій або об’єктів; працівник клінінгової служби.

Той, хто прибирає (убирає) щось, наводить лад і чистоту; робітник з уборки.

Заст. Той, хто забирає, відбирає щось у когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |