1. Той, хто прибув, приїхав або прийшов з іншої місцевості; новоприбулий, приїжджий.
2. У науковій фантастиці та уфології: істота з іншої планети, космічного простору або виміру; позаземна істота, іншопланетянин.
прибулець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— ніби до давніх знайомих, випалив двадцятилітній, як і Петро Жбур, прибулець із Острога. Голос його дзвенів від радості, що він знайшов-таки Наливайка, і він хотів було докинути щось іще, та коли побачив перев’язаних рушниками діда й дядька Кирила, спохмурнілого від його появи Северина й біля Северина тоненьку Галю, прикусив язика і вже зовсім знічено прошепотів: — З Різдвом Христовим… добрий вечір… я ж то не знав… даруйте… — Знав — не знав, — потеплів Наливайко, хоча очі його як були, так і залишалися у тривозі.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |