прямуючий

Значення

1. (у філософії, особливо в працях Григорія Сковороди) Той, що є справжнім, істинним, вічним; протиставляється “прямуваному” — мінливому, видимому, тлінному.

2. (заст., у ширшому вжитку) Той, що направляє, веде, керує чимось або кимось; провідний.

Правопис та відмінювання