1. (у техніці, ботаніці) Такий, що має прямі, нескошені зубці або зубці, розташовані перпендикулярно до основної лінії чи осі (наприклад, про прямозубчасте колесо, прямозубчатий лист).
прямозубчатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |