прямозубчатий
[prjɑmozubt͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у техніці, ботаніці) Такий, що має прямі, нескошені зубці або зубці, розташовані перпендикулярно до основної лінії чи осі (наприклад, про прямозубчасте колесо, прямозубчатий лист).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прямозубчатий, р. прямозубчатого, д. прямозубчатому, з. прямозубчатого, о. прямозубчатим, м. прямозубчатім