прямозубчастий
[prjɑmozubt͡ʃɑstɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про зубчасте колесо або його зубці) Маючий зубці, розташовані вздовж утворюючих циліндричної або конічної поверхні, тобто паралельно осі обертання.
-
(у ботаніці, про край листка, пелюстки тощо) Маючий зубці, що розташовані перпендикулярно до загального напрямку краю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прямозубчастий, р. прямозубчастого, д. прямозубчастому, з. прямозубчастого, о. прямозубчастим, м. прямозубчастім