прямоточний
[prjɑmotot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про двигун, систему тощо) Такий, що працює за принципом безперервного потоку робочого тіла (газу, рідини) без його зворотного руху або рециркуляції; у якому рух середовища відбувається в одному напрямку по прямому каналу.
-
(перен., розм.) Такий, що відбувається безперервно, без зайвих затримок і формальностей, по прямому, найкоротшому шляху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прямоточний, р. прямоточного, д. прямоточному, з. прямоточного, о. прямоточним, м. прямоточнім