прямота

1. Властивість або якість бути прямим, відсутність викривлень, згинів; прямий напрям, лінія.

2. Перен. Чеснота, відвертість, щирість у вчинках, словах або характері; непохитність у відстоюванні правди, принципів.

3. Матем. Одна з основних властивостей лінії, що не має викривлень; характеристика, що означає належність до прямої лінії.

Приклади вживання

Приклад 1:
її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Л. Костенко користувалась такою великою популярністю і любов’ю читачів, що чиновники просто боялись ЇЇ чіпати.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
І в щедрій поводі кольóрів, фарб, речей Горує над усім високотонний голос Та ясна прямота допитливих очей. 1927 Мотиви «Одіссеї» Лотофаги Одіссея, IX, 82–104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні плеса тихого лиману.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |