прямота

[prjɑmotɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або якість бути прямим, відсутність викривлень, згинів; прямий напрям, лінія.

  2. Перен. Чеснота, відвертість, щирість у вчинках, словах або характері; непохитність у відстоюванні правди, принципів.

  3. Матем. Одна з основних властивостей лінії, що не має викривлень; характеристика, що означає належність до прямої лінії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прямота, р. прямоти, д. прямоті, з. прямоту, о. прямотою, м. прямоті, к. прямото

Більше записів