1. (діал.) Прямий, рівний, без вигинів (про предмети, лінії).
2. (перен., діал.) Про людину: чесний, відвертий, правдивий, що діє прямо.
пряменький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Висока, прямесенька, як стрiлочка, чорнявенька, очицi як терновi ягiдки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвiте, носочок так собi пряменький з горбочком, а губоньки як цвiточки розцвiтають, i меж ними зубоньки неначе жарнiвки, як одна, на ниточцi нанизанi. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе сопiлочка заграє стиха, що тiльки б її й слухав; а як усмiхнеться та очицями поведе, а сама зачервонiється, так от неначе шовковою хусточкою обiтреть смажнiї уста.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |