правдивий

Приклад 1:
«Вир» Г. Тютюнника — «правдивий і художньо яскравий твір» (1962). Чутлива до літературних новинок — то «короткий» відгук-оцінка, то стислий аналіз, якесь порівняння, якась аналогія, заувага, і обов’язково — виписки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
О так, страшенно романтична love story — з пожежами й автокатастрофами (бо ту славно‑звiсну машину вiн одної ночi взяв та й розгепав, казав, на друзки), iз таємничим зникненням протагонiста й вiд’їздом героїнi за океан, з купою вiршiв i картин, а го‑ловне — з цим постiйним, непередаваним наскрiзним вiдчуттям, якому, власне, ти й улягла: вiдчуттям, що все можливо: той чоловiк грав без правил, точнiше, грав за власними, як правдивий кантiвський генiй, в його силовому полi пробуксовувала будь‑яка передбачувана логiка подiй, так що був вiн сам собi the land of opportunities, i що вже там серед тих opportunities не чаїлося вготованим на майбутнє — смерть в черговiй з ряду автокатастрофi (нi, Господи, нi, тiльки не це!) а чи трiумфальний прохiд по свiтових музеях, — наплювати, дарма, аби тiльки виламатися, вимачкуватися з колiї — з отої вiковiчної вкраїнської приреченостi на небуття.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
a 184 b Жиленко І. В.А тому віруємо, що правдивою є їхня Вір і правдивий Бог з тими лише людьми живе”. Сказали бояри Володимиру: “Коли б Віра грецька не була правдива, то баба твоя Ольга б не увірувала, бо була жінкою дуже муд- рою”.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”