1. (діал.) Той, хто пряде вовну, лляну або конопляну пряжу; прядільник.
2. (діал.) Пристрій або знаряддя для прядення, зазвичай ручне; прядка, прялка.
прядач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови