1. Швидко, жваво, поспішно (про рух, дію або процес).
2. Енергійно, активно, із завзяттям (про манеру діяти або працювати).
прудко
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На виру-вирочку, на жовтому пісочку, в перловому віночку зав’юся у таночку!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
З гущавини вибігає , біжить прудко, мов утікаючи; волосся їй розвіялось, одежа розмаялась. На галяві вона спиняється, оглядаючись, притуляє руки до серця, далі кидається до берези і ще раз зупиняється.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Лаговський, кусаючи з усієї моці губу, пішов прудко–прудко, куди очі, геть од господи Лоначевських. Зуздрівши перший-ліпший перелаз, він, не довго ворожачи, переліз у чужий садок, кинувся в гущавину і впав на траву; несила була йти спокійно далі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |