пруденційний

Буква:П

Значення

(у філософії, особливо в схоластиці) Пов’язаний з пруденцією; такий, що стосується практичної мудрості, обачності як інтелектуальної чесноти, здатності правильно судити про моральну оцінку вчинків і вибирати адекватні засоби для досягнення доброчесних цілей.
(у фінансах, банківській справі) Стриманий, обережний, застережний; такий, що ґрунтується на принципах обачності та профілактики ризиків (наприклад, про пруденційне регулювання, пруденційні норми).

Граматичні форми:

н. пруденційний, р. пруденційного, д. пруденційному, з. пруденційного, о. пруденційним, м. пруденційнім