прозябатися

1. (діал.) Прокидатися, прокидатися від сну; починати рухатися, оживати після нерухомості, часто — про рослини, насіння, що сходиться.

2. (перен., діал.) З’являтися, виникати, починати існувати або проявлятися (про думки, почуття тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |