прозумкотіти

[prozumkotitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Почати швидко, багато і невиразно говорити; забалакати, заторохтіти.

  2. (перен., розм.) Почати видавати безперервні, різкі, схожі на муркотіння звуки (про механізми, прилади тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прозумкочу, ти прозумкотиш, він прозумкотить, ми прозумкотимо, ви прозумкотите, вони прозумкотять

Більше записів