1. (розм.) Почати швидко, багато і невиразно говорити; забалакати, заторохтіти.
2. (перен., розм.) Почати видавати безперервні, різкі, схожі на муркотіння звуки (про механізми, прилади тощо).
прозумкотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |