1. Ставати прозорим, втрачати непрозорість; просвічувати.
2. Перен. Ставати зрозумілим, очевидним; розкриватися, виявлятися (про думки, наміри, істину тощо).
3. Рідк. Одужувати від сліпоти, набувати здатності бачити; видужувати на очі.
прозрівати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та настав час, коли, за Шевченковим визначенням, «я прозрівати став потроху». Час екзистенційного вироблення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |