1. Ставати прозорим, втрачати непрозорість; просвічувати.
2. Перен. Ставати зрозумілим, очевидним; розкриватися, виявлятися (про думки, наміри, істину тощо).
3. Рідк. Одужувати від сліпоти, набувати здатності бачити; видужувати на очі.
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати прозорим, втрачати непрозорість; просвічувати.
2. Перен. Ставати зрозумілим, очевидним; розкриватися, виявлятися (про думки, наміри, істину тощо).
3. Рідк. Одужувати від сліпоти, набувати здатності бачити; видужувати на очі.