Словник Української Мови
Буква
1. Процес набуття здатності бачити, відновлення зору; також переносно — набуття розуміння, усвідомлення чогось раніше незбагненного.
2. Стан, коли щось стає прозорим, діафанним або просвічується.
3. Дозрівання, набуття повної стиглості (первісно про плоди, зерно).
Приклад 1:
Але воно відбулося, те дорослішання, те прозрівання, те «випростування себе» (вислів Стуса). В Інституті я зустрілася зі своїми ровесниками, з якими нас об’єднувала спільність інтересів, умови виховання та й перспектива, що відкривалася перед нами.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”